3. Структурна композиція етнічної ідентичності

© МИКОЛА МАХНІЙ ЕТНОЕВОЛЮЦІЯ: Науково-пізнавальні нариси. — К.: Blox.ua, 2009

3. Структурна композиція етнічної ідентичності

Аби визначити більшменш типові варіанти усвідомлення представниками різних етносів власної етнічної належності, звернемось до аналізу тих індикаторів етнічності, що здатні забезпечувати найбільш стійку групову ідентичність (за пропорційною вибіркою було опитано 10 найбільш чисельних етнічних спільнот України, n=1500, Інститут соціології НАН України, 1998). Запропоновані респондентам взаємодоповнюючі питання «Що, на Вашу думку, визначає етнічну належність людини? » і «Що, на Ваш погляд, передусім, об’єднує Вас з людьми Вашої етнічної спільноти? «, дозволяють водночас з’ясувати, які саме з цих індикаторів претендують на ключові ролі в тій чи іншій етнічній спільноті.

Результати дослідження засвідчили, що у більшості випадків спостерігається досить таки помітний розрив між домінуючим та наступними індикаторами. Причому, як правило, лідируючі позиції утримують мова і національність батьків (хіба що за винятком релігії у поляків). І якщо в усвідомленні етнічної належності першість мові віддають угорці (93%), румуни (88%), болгари (85%), молдавани (84%), росіяни (80%) і кримські татари (65%), то почуття спорідненості на перший план висувають німці (78%), євреї (73%) і білоруси (63%). Хоча зазначені позиції часто-густо підстраховують одна одну.

Українська мова як рідна за результатами перепису 2001 року

Однак в усвідомленні етнічної належності певну роль відіграють не лише елементи, що мають суто етнічний характер, але й ті, що втілюють у собі риси деклараційності як, скажімо, запис у паспорті. Причому останньому більшою мірою надають значущості угорці (44%), білоруси (27%), росіяни (17%), євреї (17%) і німці (17%).

Відслідковуючи проблему етнічної належності представників опитаних етнічних спільнот в цілому слід зауважити, що вік останніх, рівень їхньої освіти та місце проживання відповідним чином впливають на структурну композицію вищерозглянутих елементів. Характерним, зокрема, є те, що з віком у визначенні етнічної належності посилюється важливість мови, національності батьків, релігійного чинника, а у міру зростання рівня освіти відбувається зворотній процес стосовно окремих елементів етнічної належності. Так, серед тих, хто має неповну середню освіту, мові віддають перевагу 78% опитаних, а з незакінченою вищою та вищою освітою вже 62%. Це ж саме стосується і релігійного чинника. А, наприклад, такі елементи, як територія проживання, національність батьків та запис у паспорті не мають суттєвих розбіжностей у виділених за рівнем освіти групах.

Втім, не дивлячись на те, що мова є домінуючою з-поміж елементів етнічної належності для мешканців і міст, і сіл, більшу відданість їй усе ж таки виявляють селяни 78% (порівняно городяни — 66%). Що ж до елементів: національність батьків, територія проживання, психологічні особливості, запис у паспорті, релігійний чинник, то на ранг їхньої значущості місце проживання практично не впливає, хоча й приводить до незначних відсоткових коливань.

Переводячи подальший розгляд етнічної ідентифікації у площину внутрішньогрупових зв’язків і групової солідаризації, слід звернути увагу на той факт, щодо цього процесу можуть залучатися досить різноманітні за своїм проявом елементи (індикатори) етнічної спільності. З одного боку, вони здатні утворювати цілісну систему, що характеризується певною усталеністю даних елементів, а з іншого, кожний окремий елемент сам по собі може претендувати на самостійну роль. Узяти хоча б то спільне історичне минуле або народні традиції, віросповідання тощо. Власне кажучи запропонований етносам з метою оцінки набір елементів є вже достатньо означеним. Зацікавленість викликає ієрархія останніх, що визначається і підтримується етнічними спільнотами неоднаково. Тому для виявлення ціннісної основи, здатної забезпечувати стійкість самоідентифікації етносів з відповідними спільнотами, прослідкуємо зміни у пріоритетності елементів, які реально впливають на процес усвідомлення групової єдності. У емпіричному вимірі етнічні спільноти демонструють наступний розподіл елементів етнічної ідентифікації;

Росіяни – мова (91%), народні традиції, звичаї (47%), література, мистецтво, фольклор (39%), спільне історичне минуле (37%), віросповідання (25%), рідна земля (21 %), національна кухня (17%), риси характеру (10%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (6%), національний одяг (1%).

Євреї – спільне історичне минуле (71%), народні традиції, звичаї (39%), віросповідання (23%), національна кухня (21%), риси характеру (21%), мова (19%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (15%), література, мистецтво, фольклор (5%), рідна земля (5%).

Білоруси – спільне історичне минуле (41%), рідна земля (36%), мова (32%), народні традиції, звичаї (24%), національна кухня (11 %), риси характеру (9%), література, мистецтво, фольклор (7%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (7%), віросповідання (5%), національний одяг (3%).

Молдавани – мова (82%), національна кухня (38%), народні традиції, звичаї (37%), рідна земля (29%), риси характеру (19%), література, мистецтво, фольклор (15%), спільне історичне минуле (13%), віросповідання (7%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (3%).

Болгари – мова (81%), національна кухня (53%), народні традиції, звичаї (36%), риси характеру (28%), рідна земля (14%), спільне історичне минуле (11%), віросповідання (9%), література, мистецтво, фольклор (9%), національний одяг (5%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (2%).

Поляки – віросповідання (75%), мова (64%), народні традиції, звичаї (54%), спільне історичне минуле (32%), література, мистецтво, фольклор (25%), рідна земля (22%), національна кухня (10%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (9%), риси характеру (6%).

Угорці – мова (96%), віросповідання (63%), народні традиції, звичаї (54%), література, мистецтво, фольклор (39%), рідна земля (31%), спільне історичне минуле (30%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (18%), національна кухня (13%), риси характеру (2%), національний одяг (1%).

Румуни – мова (78%), народні традиції, звичаї (57%), рідна земля (43%), література, мистецтво, фольклор (35%), спільне історичне минуле (31 %), національна кухня (21 %), віросповідання (16%), риси характеру (10%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (8%), національний одяг (7%).

Кримські татари – мова (100%), народні традиції, звичаї (90%), віросповідання (76%), національна кухня (50%), спільне історичне минуле (44%), література, мистецтво, фольклор (38%), риси характеру (18%), національний одяг (13%), рідна земля (5%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (1%).

Німці – спільне історичне минуле (41%), мова (37%), народні традиції, звичаї (30%), риси характеру (29%), віросповідання (19%), література, мистецтво, фольклор (18%), національна кухня (17%), спільні зі своїм народом перспективи розвитку (15%), рідна земля (13%).

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*