1. Сугестивна концепція етногенезу Б. Поршнєва

© МИКОЛА МАХНІЙ ЕТНОЕВОЛЮЦІЯ: Науково-пізнавальні нариси. — К.: Blox.ua, 2009

Розділ ІІ. ЕТНОГЕНЕЗ

Дослівний переклад з грецької слова «етногенез» – походження народу. Під етногенезом розуміють процес історич­ного походження та буття етнічних груп, що пов’язаний з розви­тком виду Homo sapiens.

Проблеми етногенезу – одні з найскладніших у сучасній на­уці. Це спричинено тим, що етнічна історія народів обумовлена взаємодією антропологічних, лінгвістичних, демографічних, го­сподарсько-культурних, психологічних та інших чинників.

 

Сугестивна концепція етногенезу Б. Поршнєва

Дивний цей світ, де двоє дивляться на одне й те саме, а бачать повністю протилежне.

Агата Крісті

Серед концепцій, які пояснюють виникнення й функціонування ет­носів за допомогою певних біопсихічних явищ та закономірностей, відно­сять теорію Б.Поршнєва. Чільне місце в ній посідає феномен внутрішньо-етнічної сугестії та міжетнічної контрсугестії. Що ж стояло для автора за цими поняттями?

Сутність навіювання, на думку автора, полягає в тому, що за наяв­ності найповнішої й беззаперечливої довіри у того, хто слухає, до того, хто говорить, у одного блокується робота власної першосигнальної си­стеми, а натомість виникають образи та уявлення, цілеспрямовано вик­ликані словами іншого. Ці образи й уявлення, в свою чергу, потребують таких реакцій і дій, як це буває тоді, коли вони викликані власним відчут­тям і сприйманням, а не опосередковано – через іншу людину. Звернімо увагу на те, що дослідник під терміном «сугестія» мав на увазі не гіпноз чи сугестивне втручання уві сні, а навіювання, що відбувається в нор­мальному стані, причому лише його вербальні форми (для невербального «зараження» він користувався терміном «наслідування»).

З погляду Б.Поршнєва, сугестія (навіювання) була вихідним субстратом будь-яких соціально-психологічних відносин між людьми. Людство почало свій розвиток, уже маючи сугестію як продукт попереднього ви­творення, але специфічно людських рис воно почало набувати з ви­никненням механізмів, що давали змогу загальмувати процес сугестії, активно протидіяти йому.

Б.Поршнєв висловлював думку про те, що первісні люди почали про­тидіяти сугестивним механізмам з найпростіших способів, зокрема, уни­каючи контакту. Він вважав, що коли скупчення людей в місцях виник­нення первинних поселень досягло критичної величини, людям стало тісно «через появу й розвиток тягаря міжіндивідуального тиску». Вони шукали порятунку у втечі, а отже, в розселенні на порожніх, незайманих територіях. Причому швидкість розселення людей по всіх куточках зем­ної кулі (таких темпів не демонстрував жоден вид тварин) була для вче­ного ще одним підтвердженням неприйнятності для людей «тягаря» су­гестії та активного пошуку засобів боротьби з ним.

Серед форм протидії – контрсугестії – Б.Поршнєв виокремлював механізм формування недовіри як один із первинних захисних фено­менів. Так, розподіл спільноти на авторитетних і неавторитетних осіб був одним із засобів, що давав змогу зменшити число тих, хто міг «за­пускати» сугестивний процес (до неавторитетних а priori критичне став­лення, що протидіє навіюванню). У цьому руслі лежить, на думку авто­ра, і принцип висування із загалу лідерів – визнаних авторитетів у будь-якому суспільстві (вождів, пап, президентів). За цим вчинком стоїть таке позасвідоме міркування мас: «хай слово одного має нездоланну силу, але це не така вже й велика платня за можливість не слухати чи не визнавати решту».

Розподіл людства на розмаїття етносів також можна розглядати як спосіб обмеження дії сугестії. І річ тут не лише в тому, що диференціація людей на тих, хто належить до рідного етносу (наших), і тих, хто не належить (чужих), кількісно обмежує число потенційних сугесторів. Процес сугестії у цьому разі ускладнюється ще й тим, що такий розподіл зумовлює й якісну несумісність – нерозуміння один одного через різні мови, через нетотожність культурних норм і звичаїв тощо.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*