Походження етностереотипів

© МИКОЛА МАХНІЙ ЕТНОЕВОЛЮЦІЯ: Науково-пізнавальні нариси. — К.: Blox.ua, 2009

Психологічні концепції походження етностереотипів

Пояснювальні вирази пояснюють темні думки.

Козьма Прутков

Існують різні концепції походження стереотипів та упереджень. Одна з них зводиться до процесів когнітивної оцінки, категоризації та генералізації об’єктів, понять, людей та подій зовнішнього світу.

Один із засновників когнітивної психології, амери­канський психолог Джером Брунер відзна­чав, що «до найбільш суттєвих факторів відноситься те, що в кожному акті сприймання і кожній реакції на об’єкт чи подію зовнішнього середовища бере участь акт категоризації». Людина бачить світ, а, відповідно, й інших лю­дей не такими, якими вони є, а відповідно до тих кате­горій, які їй відомі, щодо їх опису. Досліджуючи процеси пам’яті Ф. Бартлетт зазначав, що люди без будь-якого спо­нукання, мимовільно, активно будують системи когнітивних репрезентацій зовнішнього світу, називаючи їх «схе­мами», а потім модифікують їх. На основі таких схем людина класифікує та інтерпретує кожну нову інформацію, включаючи її в інтегральний образ сприйняття зовнішнь­ого світу.

Ці закономірності можна, повною мірою, віднести і до міжкультурного сприйняття. В процесі визначення меж між своєю власною та «чужою» групою можна виділити чотири складові елементи:

 

1. В процесі категоризації соціального оточення індивіди ідентифікують себе з певною групою.

2. Усвідомлення приналежності до групи підкріплюється емоційним значенням (афективною оцінкою) цієї групи для своєї життєдіяльності та розвитку, що є важливим елементом процесу соціальної ідентифікації.

3. Прагнення до позитивної самооцінки та самоідентифікації особистості призводить до того, що власна група розглядається індивідом, як більш сприятлива для розвитку, ніж «чужа».

4. Для підтримки позитивної самооцінки представники різних груп прагнуть максималізувати міжгрупову відмінність, встановлюючи, таким чином, максимальну групову дистанцію, яку можна назвати етнічною чи культурною дистанцією.

Основою формування почуття «Ми» як спільноти, ет­носу, нації є прагнення до пошуку своєї групи і подальша ідентифікація з нею. Тенденція приписування собі більш позитивних якостей, ніж представникам інших груп, описана в етноп­сихології як явище етноцентризму. Іноді одні й ті самі властивості, що є характерними для представників своїх та чужих груп, видаються позитивними для своєї і нега­тивними для чужої групи. Наприклад, пунктуальність як позитивна якість для власної групи, інтерпретується як небажаний крайній педантизм по відношенню до предс­тавників іншої групи чи, наприклад, підприємливість, для власної групи розглядається як позитивна якість, а по відношенню до представників іншої групи інтерпретуєть­ся як крайня комерціалізація.

Процеси самоідентифікації, які є характерними при розмежуванні своєї та чужої групи, дуже часто призво­дять до виникнення негативних упереджень і стійких сте­реотипів у ставленні до представників інших груп, а про­цеси категоризації та стереотипізації стають складовими елементами соціального сприйняття. Стереотипи можна визначити як недостатньо диференційовані спроби включення іншої реальності в межі власного бачення. Дослідник стереотипів, Херман Баузінгер, вказував на те, що «стереотипізація є необхідним і неминучим засобом досягнення власної ідентифікації». Стереотип­но сприймаються не тільки люди, але й об’єкти зовнішнього світу, взаємозв’язки між ними, процеси міжкультурної комунікації, риси характеру, тобто стере­отипною є цілісна система стосунків людини і оточую­чого світу.

Так як і засновник дослідження стереотипів Ліппман, Браузінгер вважає, що стереотипне сприйняття дійсності сприяє адаптації до оточуючого середовища, допомагає переробити потік інформації ззовні, описати складну і комплексну діяльність.

Стереотип іде до людини через різні канали, одним з них є мова. Мова – це код, це поняття, але це й момент стереотипності. В різних соціальних групах поняття мо­жуть нести різне значення. Конвенція між людьми пород­жує стереотипи. Мова позначає певне поняття, а люди в різних групах розуміють його по-різному. Властива певній культурі стереотипність закладається в культурно-спільнотне безсвідоме, яке вкладається в мен­тальність етносу.

Коли ми говоримо про взаємодію міжкультурного ха­рактеру, стереотипи стають найбільш помітними тоді, коли вони надмірно узагальнено чи фальшиво впливають на певну взаємодію негативно чи навіть деструктив­но. В таких випадках стереотипи можуть мати шкідливий вплив, тому що формують наші очікування, щодо по­ведінки інших людей. Якщо ці очікування є негативними, ми чекаємо несподіваної поведінки з боку членів «чужої» групи. Якщо, до того ж, вони надмірно узагальнені, мож­на передбачити, що більшість «чужих» буде поводитись так само. В той же час, ми менш схильні трактувати представника іншої групи, іншої культури як індивіду­альність, яка має власні неповторні риси. Якщо стереотипи є фальшивими вони спричиняють людям страж­дання, є помилковими, а це призводить до непоро­зумінь та конфліктів.

Стереотипне мислення включене органічно в кожен процес пізнання. Таким чином, схеми мислення, тобто стійкі стереотипи, не обов’язково є показниками деякого «обмеженого» розуму, а лише відображають схильність до редукції (спрощення) інформаційної невизначеності тобто відображають адаптивну сутність людської психіки.

Адаптація як процес, характеризується двома тен­денціями: тенденцією до збереження — досягнення рівноваги і тенденцією до зміни порушення рівно­ваги для досягнення нового. Дихотомія «збереження – зміна», що характеризує дві тенденції особистості, проявляється в ситуаціях, що потребують оцінки, вибору та прийняття рішення. У випадку переваги тенденції до збереження людина прагне використати вже існуючі та перевірені способи поведінки і оцінки. Друга тенденція – до зміни — проявляється у прагненні особис­тості розширити діапазон своїх поведінкових реакцій по-новому оцінюючи ситуацію не боячись обрати но­вий спосіб поведінки, який був би адекватним щодо си­туативних змін.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*