Національна ідентичність

© МИКОЛА МАХНІЙ ЕТНОЕВОЛЮЦІЯ: Науково-пізнавальні нариси. — К.: Blox.ua, 2009

Національна ідентичність

В Англії людей представляють один одному, щоб можливо було їх розрізнити.

Джордж Майкс

Під національною ідентичністю розуміють форми та процеси, в яких відбувається самоототожнення індивідів з певною національною (етнічною) спільнотою. Не існує і не може існувати суспільства, якому б не був властивий певний тип і механізм ідентифікації – тобто спосіб, у який люди відносять себе до цього суспільства та визначають себе його учасниками.

Форми соціокультурної самоідентифікації не залишалися однаковими, а історично змінювалися. Не можна, наприклад, сказати, що належність до певного народу (тобто національна ідентичність) у будь-які часи була домі­нантою соціокультурної ідентифікації. Поряд з національним ми бачимо не менш вагомі принципи такої ідентифікації, як-от громадський, станово-класовий, релігійний, державницький та інші. Тому питання про національну ідентичність трансформується у питання про те, яке місце займає етнічна ідентифікація серед інших, що історично існували та існують, форм соціокультурної ідентифікації. Національна ідентичність співпадає з етнічною ідентичністю тоді, коли поняття нація трактується як “етнічна нація” і, навпаки, між ними існує розходження, якщо під нацією розуміємо “націю-державу”.

Етнополітична карта США станом на 2001 рік

Завдяки національній ідентифікації відбувається культурно-історична (соціальна, економічна, світоглядна тощо) локалізація нації та її само­визначення у геополітичній, юридичній, політичній, культурній площинах. Відповідно до цього національна ідентичність залучає у своє коло різні за природою феномени – від певного просторового топосу до утворень суспіль­ної свідомості. Відомий англійський дослідник національної проблематики Е.Сміт виокремлює п’ять головних елементів національної ідентичності:

1) історична територія, або рідний край;

2) спільні міфи та історична пам’ять;

3) спільна масова, громадська культура;

4) єдині юридичні права та обов’язки для всіх членів;

5) спільна економіка з можливістю пересуватися у межах національної території.

Із цього визначення очевидно, що національна ідентичність є ширшим явищем, аніж певний акт самоусвідомлення. Вона передбачає ототожнення індивіда зі спільнотою самим способом його існування. Тобто національна ідентичність є передусім онтологічним феноменом.

Наведені вище п’ять головних елементів національної ідентичності уточнюють це поняття і конкретизують його зміст.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*